Джура. Афганістан – мій біль, моя пекуча пам’ять

15 лютого – 30-а річниця виводу військ з Афганістану.
Пам'ять, гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить душу, збуджує уяву. Пам'ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Поминальний дзвін та тепло свічки? Про що ти задумався, ветеране? Які сторінки твого життя гортає пам'ять, від чого стікає кров'ю твоє наболіле серце?.
15 лютого - особливий день для афганців. Цього дня закінчилась нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення радянських військ з Афганістану. Вони пройшли пекло цієї війни і не поповнили списки загиблих. Вони і є тією пам’яттю, що пише історію.
Невже можна забути оту згорьовану неньку, оту ранню сивину, оті виплакані сльози над «цинковими» хлопчиками, яких у Союз привозив «чорний тюльпан». Так називали літак, який щодоби вивозив гроби загиблих до Союзу…
Серед них були і наші земляки:

ПОЖАРСЬКИЙ ВІКТОР ОЛЕКСІЙОВИЧ
МИРОНЕНКО ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ
ШЕВЧЕНКО ГЕННАДІЙ МИХАЙЛОВИЧ
КОЛОСОВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
САВЧИН ОЛЕКСІЙ СТЕПАНОВИЧ

МИ ВАС БУДЕМО ЗАВЖДИ ПАМ'ЯТАТИ !!!

І тихі радощі життя,
Калини цвіт і вишень біле диво,
І мирних ранків сонячність щаслива,
І наша вдячність нескінченна,
І України бойові знамена.
О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих синів своїх, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати.