Спостереження є надзвичайно важливими, оскільки здатність дивуватися – це джерело таланту і знань.

     Відомий педагог К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає на основі правильних і точних спостережень . Саме тому з перших днів навчання дитини в школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. Із класу в клас ці спостереження стають різноманітнішими і складнішими, залежно від вікових та індивідуальних особливостей учнів.

        Завдяки спостереженням діти переконуються в єдності та різноманітності природи.

     Спостережлива дитина бачить, чує та помічає все нове і цікаве, що торкається її зору і слуху: рослини, що зацвітають навесні, політ перших метеликів, приліт шпаків тощо. Учень, в якого не розвинена спостережливість, проходить повз ці явища, не помічаючи їх. Через це розвиток в учнів спостережливості, уваги до навколишньої природи має велике значення.

        Спілкування з природою дає можливість учням побачити об’єкти і явища у взаємозв’язку, сприяє формуванню наукового світогляду, розширенню кругозору, виховує естетичні почуття, спонукає до самостійного спілкування з природою. Діти починають розуміти, яке значення рослин, тварин, грибів і дроб’янок у природі, яку вони приносять користь, бережливо ставляться до навколишньої природи.  Щоб зацікавити учнів дослідною роботою й підвищити їхню активність і відповідальність за доручену справу, слід залучати їх до складання робочих планів із кожного досліду.

План роботи й спостережень із кожного досліду може бути такий:

Тема досліду з коротким її обґрунтуванням.

Мета досліду й місце його проведення.

Схема досліду.

Агротехнічні заходи й терміни їх виконання.

Схема фенологічних спостережень і досліджень.

Список рекомендованої літератури.

Способи й строки збирання та обліку врожаю.

Робочий інвентар і матеріали.

Оформлення матеріалів досліду, виготовлення наочності, експонатів до виставки, звіт.

Процес спостереження має декілька етапів :

• підготовчий етап, метою якого є збудження в дітей інтересу до об’єкту спостереження, що досягається за допомогою коротких бесід, звертання до особистого досвіду дітей, показу діафільму. На цьому етапі вказується мета і завдання спостереження, надаються конкретні вказівки;
• етап зосередження уваги на об’єкті спостереження, для чого використовуються сюрпризи, несподіванки, загадки, художні образи, прислів’я та приказки, вірші, показ і пояснення, ілюстрації, питання;
• основний етап – власне спостереження. На цьому етапі відбувається дослідження предмету або явища в цілому, їхній аналіз, обстеження, яке інтерпретує, розкриває не лише властивості, котрі сприймаються почуттями, але й на їхній основі абстрактні властивості предметів і явищ в їхніх суттєвих взаємозв’язках. Метою даного етапу є віднесення даного предмету до певної групи однорідних предметів, а також установлення причинних зв’язків і відношень між об’єктами та явищами, що спостерігаються, між їхніми частинами і властивостями;
• заключний етап, мета якого полягає в підбитті підсумків і закріпленні отриманих уявлень і знань про організми  та явища, а також в оцінці тих способів обстеження об’єктів, якими користуються діти.

 Необхідно підкреслити, що із самого початку навчання спостереження дітей за живими об’єктами  мають організовуватися таким чином, щоб в учнів поступово виникали правильні уявлення про умови життя живих організмів, їхню діяльність та функції. Тривалі спостереження за об’єктами живої природи спрямовані на те, щоб дитина отримувала знання із самої природи. Для формування в учнів цілісної картини світу спостереження проводяться взаємопов’язано і систематично.

Cхема спостережень за живими істотами:

-    назва ( цікаві відомості, пов’язані з назвою);

-    зовнішній вигляд, особливості;

-    класифікація ( комахи, риби, птахи, тварини);

-    засіб пересування;

-    їжа;

-    середовище життєдіяльності;

-    відтворення;

-    взаємозв’язок у природі;

-    значення у житті людини;

-    правила поведінки у природі.

У даному посібнику наведені зразки організації самостійного спостереження за  живими об’єктами згідно вимогам  Державного стандарту  базової і повної загальної середньої  освіти  та чинної програми з біології відповідно до розділів підручника  Біологія  для 7-го класу загальноосвітніх навчальних закладів під редакцією Л.І.Остапченко [ та ін.]. – Київ: Генеза, 2015.

  Тварина - живий організм

   Творче завдання

Наведіть приклади пристосування кількох тварин до життя в містах.

Схема спостереження

           Органи та системи органів тварин

    Творче завдання

Перелічіть усі відомі вам рухи, на які здатні тварини й рослини

  Кільчасті черви

Спостереження за рухом дощового черв’яка у природі

Будова   комах

     Творче завдання 

Користуючись власним життєвим досвідом і різними джерелами інформації , опишіть пристосування до середовища життя хруща, метелика, жука плавунця і вовчка (капустянки)

Використовуючи живі об’єкти, або  колекцію комах  установіть різні типи захисного забарвлення. Визначте  характер пристосувань комах до захисту від ворогів.

   Ракоподібні

  Творче завдання

За допомогою  різних джерел  інформації опишіть  пристосування до середовища існування кількох представників  різних видів ракоподібних

Подібну таблицю можна використати для спостереження над живими об’єктами  (комахами, павукоподібними).

     Молюски , або м’якуни

Навесні, влітку та восени  можна спостерігати за черевоногими молюсками у природному середовищі. У скверах, на березі річки чи ставка, на присадибній ділянці  можна зустріти  голого слизуна, котушку, виноградного слимака, ставковика великого.

      Риби

Спостереження за акваріумними рибками, живими об’єктами у ставку чи іншій водоймі.

З’ясуйте  ознаки пристосування до пересування у воді жука – плавунця, ставковика, риби.

    Амфібії

Амфібії зустрічаються у природі дуже часто. Особливо багато їх у вологу погоду, біля прісних водойм у лісі. Вони доступні для спостереження. На це непотрібно багато часу. Трішки терпіння і спостережливості дадуть максимум загальної інформації.

Схема спостереження 

    Птахи

Спостереження за птахами  має декілька напрямків:

• фенологічні;
• добові;
• харчові;
• поведінкові, і т.д.

Описуйте все. Постарайтеся забути все те, що ви знали раніше про об’єкт, який ви бачите, і напишіть про нього так, як ніби ви бачите об’єкт вперше. Будьте настільки детальним в описі, щоб через 100 років інший чоловік міг взяти в руки журнал та уявити собі птаха, про якого ви писали, і докладно вивчити його, навіть якщо цих птахів більше не існує. Може це і звучить нерозумно, але майте на увазі, що старовинні природні журнали дають нам уявлення про деяких тварин, які вимерли в останні два століття. Спробуйте розібратися в елементарних поняттях, таких як погода і навколишнє середовище, у якому ви перебуваєте, а потім ви зможете написати про все, що вас цікавить. Дізнайтеся більше про те, що ви побачили.  Дані спостереження занесіть у журнал.  Журнал може стати каталізатором для навчання. Після того як ви вийшли і вивчили щось нове про об’єкт спостереження,   поверніться додому або сходіть в бібліотеку і прочитайте більше про те, що ви бачили, особливо якщо вас цікавить щось конкретне, або якщо є питання без відповідей

Дані спостережень  краще записувати у щоденник

Щоденник дослідної роботи

Учнів (я)_________класу_____________________________________ школи        

з досліду (тема)_______________________________________________

20__рік

Форма записів може бути довільною , а можна використати схему спостереження

Харчові спостереження

Фенологічні спостереження

Спостереження за птахами дуже цікаві і корисні для дітей. Найкращим для цих спостережень є час перших днів березня і до травня включно. Найважливішими для спостережень є ті птахи, які дають користь сільському господарству, знищуючи шкідників у садах, городах, у парках. У журналі відмічають такі основні дані спостережень над птахами:

• приліт різних птахів у різні пори року у ту місцевість, де проводяться фенологічні спостереження;
• початок і кінець співу птахів;
• початок парування птахів;
• кількість гнізд на певній території саду чи парку;
•  дати відкладання яєць, початок їх насиджування та вилуплення пташенят;
• виліт молодих пташенят з гнізд.

Слід старанно простежити за гніздуванням птахів, за тим, як вони займають певну територію для побудови гнізд, де і як саме будують гнізда ті чи інші птахи. Знання цього дасть можливість оберігати гніздо від хижаків.

Бажано підрахувати, скільки разів на день і чим вигодовують своїх пташенят, де добувають корм батьки - птахи.

 Потрібно визначити час вильоту, простежити, чи всі пташенята, що вилупилися з яєць, уціліли, відмітити, скільки їх загинуло із яких причин.

Нарешті, спостерігається і відмічається відліт птахів з тієї місцевості, де над ними велись спостереження.

Проте слід обережно вести спостереження, щоб не злякати пташку за якою велось спостереження.

          Ссавці

Спостереження за звірами (що впадають в зимову сплячку)

1.Назва звіра (вид, родина);

2. Місце, де живе звір;

3. Вихід з нори після зимової сплячки;

4. Початок парування.

5. Поява приплоду. Кількість малят у приплоді.

6. Початок і кінець весняного линяння.

7. Початок малятами самостійного життя.

8. Початок кінець осіннього линяння. Остаточне покриття зимовим хутром.

9. Залягання у зимову сплячку.

Спостереження за гігієнічною поведінкою домашніх ссавців (грумінг).

Спостереження за  будовою

Розгляньте будову зубів  ( на черепі, мал. 148. Типи зубів.стор.98) корови , кроля, собаки. З’ясуйте характер пристосованості цих тварин до виду їжі , заповніть схему:

Розвиткові вмінь екологічного характеру сприяють спостереження, збирання живого матеріалу в природі, на екскурсіях, виконання літніх завдань із біології тощо. Виховуючи вміння спостерігати та обробляти  матеріал ми формуємо екологічну свідомість учнів, бережливе ставлення до природи.