Афганістан- мій біль...

Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає.
Я повернувся з тих завій,
Але тривожать сни, як рани,
Що ми ведемо смертний бій,
І що товариш все ще з нами.
Гірський суворий перевал,
Розщелина…Важке каміння…
Товариш мій від кулі впав,
І смерть нагадує про тління.
Живу. Валерія - нема.
Немає сина, брата, друга.
І тиша скрикує німа,
І не стихає в серці туга.
Я там, ще й досі на війні,
Обличчя вгадую знайомі
І з другом бачуся у сні.
І кличу все його додому…

Через цю безглузду війну пройшли 700 тисяч чоловік. І серед них 30% були українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям, з них – 12 українцям. 15 тисяч воїнів загинуло у радянсько-афганській війні.
В Надеждівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст..відбулась
зустріч, присвячена Дню виведення військ з Афганістана, із запрошенням ветеранів війни : Мисака Анатолія Степановича

Під час зустрічі запрошені гості та здобувачі освіти переглянули документальні фільми про героїчне минуле ветеранів війни.
відвідували Рагімова Сабіта Вагітовича-ветерана війни, за місцем проживання.
Учасники гурка «Джура» поклали квіти до Меморіального дошки пам’яті Мироненка Олега - нашого земляка, випускника школи, молодого педагога, який так мріяв про щасливе майбуття, але загинув в Афганістані.